Історія Полтави

Це була одна з перших споруд ансамблю Круглої площі. Первісно складався з головного мурованого двоповерхового корпусу з шестиколонним портиком і двох одноповерхових флігелів, витриманих у стильових формах зрілого класицизму. Після переведення поштамту до Чернігова у будівлях розміщалися повітове училище і притулок для дітей збіднілих дворян, наглядачем якого був І. П. Котляревський. У 1818-1822 тут навчався А. М. Мокрицький (1810-1870) – український живописець, згодом академік петербурзької АМ, починав освіту М. В. Остроградський, згодом академік Петербурзької АН (з 1830 р.). У 1860-х рр. у будинку Полтавського поштамту розмістилася Маріїнська жіноча гімназія, в якій у 1860-1885 рр. викладав російську словесність С. П. Стеблін-Камінський (1814-1885) – письменник і педагог, перший біограф І. П. Котляревського. Після 1877 р. будинок Полтавського поштамту було перебудовано: розібрано портик і бічні флігелі, натомість добудовано бічні крила, фасад декоровано у формах неоренесансу.

У радянський час тут містилася 2-а жіноча школа. У 1922-1941 рр. в ній викладав малюнок М. О. Донцов (1877-1974) – організатор і 1-й голова Полтавської філії АХЧУ. У 1943 р. будинок згорів, відбудований у 1960-1963 рр. у формах, близьких до первісних, за проектом архітектора Л. С. Вайнгорта за участю архитектора Л. П. Шерстюк, інженера П. С. Мороза для міськкому Компартії України та міськкому ЛКСМУ. Зараз у будинку Полтавська школа мистецтв. Розташований на вул. Жовтневій № 35.

Дивись: Рудинський М. Я. Архітектурне обличчя Полтави