Історія Полтави


Сайт Бориса Тристанова

↵ Повернутись на головну
Підтримка проекту:

Карта ПриватБанку
4149 4390 0512 1235

Історія Полтави

Сайт Бориса Тристанова

Народний секретаріат

Народний секретаріат – виконавчий орган Тимчасового ЦВК Рад України. Сформований у Харкові 17(30).12.1917 російськими і місцевими більшовиками як український радянський уряд на противагу до Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату УЦР-УНР.

Складався з 12 секретарів: торгівлі і промисловості (Артем – Ф. Сергеев), фінансів (В. Ауссем), внутрішніх справ (Є. Бош), міжнародних справ (С. Бакинський), народної освіти (В. Затонський), продовольчих справ (Е. Лугановський), судових справ (В. Люксембург), у справі праці (М. Скрипник), земельних справ (Є. Терлецький), у військових справах (В. Шахрай). Пізніше до складу Н.е. увійшли: Я. Мартьянов, І. Кулик, Ю. Коцюбинський. Протягом деякого часу уряд не мав голови і засідання Н.с. вела Є. Бош. Н.е. перебував у Харкові (грудень 1917- січень 1918), Києві (лютий 1918), Полтаві і Катеринославі (березень 1918), Таганрозі (квітень 1918). Влада Н.с. була малоефективною і маловпливовою. Зокрема, командуючий всіх більшовицьких збройних сил в Україні В. Антонов-Овсієнко підкорявся тільки наказам Раднаркому Росії, до складу якого він входив. Після укладення Берестейського миру 1918 і зміни воєнно-політичної ситуації в Україні, більшовицьке керівництво намагалось створити видимість незалежності радянського уряду в Україні, щоб недопустити відновлення влади Центральної Ради.

В березні 1918 на Другому Всеукраїнському з’їзді Рад Україна проголошувалася незалежною від Росії радянською республікою та було проведено реорганізацію Н.с. До його складу увійшло більше українців, зокрема, Є. Неронович, Г. Лапчинський, Г. Клименко, І. Кулик. Головою Н.с. став М. Скрипник. 7.3.1918 у цей “кишеньковий” уряд було введено В. Антонова-Овсієнка як секретаря військових справ і верховного головнокомандуючуго військами УНР. Єдиним завданням, яке покладалося московським центром на Н.с. у цей період стало забезпечення максимально швидкого вивезення з України на схід продовольства і матеріальних цінностей. Н.с. існувавдо 18.4.1918, коли ЦВК Рад України і Н.с. було реорганізовано у Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів (існувало до липня 1918).

Змістом всього існування Н.с. як окремого радянського уряду, було, насамперед, намагання Раднаркому легітимізувати пряму агресію більшовицької Росії проти Української Народної Республіки. Власне з метою максимальної дезорієнтації українського населення, в першу чергу селянства, цьому органові дано назву “секретаріату” (у противагу до Генерального Секретаріату УНР) та для означення маріонеткового більшовицького утворення в Україні збережено назву “Українська Народна Республіка”.

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)