Історія Полтави


Сайт Бориса Тристанова

↵ Повернутись на головну
Підтримка проекту:

Карта ПриватБанку
4149 4390 0512 1235

Історія Полтави

Сайт Бориса Тристанова

Українська державна академія мистецтв

Українська державна академія мистецтв – перша українська вища мистецька школа. Заснована у серпні 1917 у Києві комісією на чолі з Г. Павлуцьким, створеною за розпорядженням генерального секретаря освіти І. Стешенка.

Highslide JS
Засновники Української академії мистецтв. Листопад 1917 р., Київ. Будинок Центральної Ради.
Сидять від ліва: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський,
Іван Стешенко, Микола Бурачек;  стоят: Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.

Статут Академії був затверджений УЦР 18.11.1917. Урочисте відкриття Академії відбулося 5.12.1917 у приміщенні Центральної Ради. 31.12.1917 УЦР надала академії як автономній державній інституції з щорічним бюджетом 97.400 крб. право безмитно одержувати зарубіжну літературу і мистецькі твори. У січні 1918 Академія переїхала в колишню школу Терещенка. Академією керувала Рада, призначена 27.10.1917 у складі: Д. Антонович, П. Зайцев, Д. Щербаківський (вчений секретар). Ректорами Академії були: В. Кричевський (1917-18), Ф. Кричевський (1918, 1920-22), Ю. Нарбут (1919-20), М. Бойчук (1920). Факультетами керували М. Бойчук (фрески і мозаїка), М. Бурачек (пейзаж), В. Кричевський (народне мистецтво, орнамент, архітектура, композиція), Ф. Кричевський (портрет, скульптура, побутово-історичне малярство), А. Маневич (пейзаж), О. Мурашко (жанровий живопис), М. Жук (портрет), Ю. Нарбут (графіка).

У цьому навчальному закладі також викладали Ф. Ернст, М. Макаренко, В. Модзалевський, Д. Щербаківський. У квітні 1919 приміщення Академії було закрито більшовицькою владою. Навчання проходило до жовтня 1919 у приватних помешканнях професорів, а згодом Академії передали в оренду приміщення кооперативного об’єднання Дніпросоюз. У 1920 скульптор Б. Кратко замінив А. Маневича. У 1921 на викладацьку роботу в Академію прийшли Л. Крамаренко (монументально-декоративне малярство), В. Меллер (театральне оформлення), С. Налепінська-Бойчук (дереворит), Є. Сагайдачний (скульптура), А. Таран (мозаїка). У 1918-19 в Академії навчалося 140 студентів, ужовтні 1919-253, у 1921-22 – бл. 400. Серед студентів були Т. Бойчук, С. Колос, О. Лозовський, О. Павленко, І. Падалка, В. Седляр, Р. Лісовський, О. Довженко, В. Кричевський-молодший, С. Пожарський, М. Рокитський, О. Саєнко, М. Юнак, К. Антонович, О. Сахновська. В 1922-23 київський губернський відділ професійної освіти перетворив Академію на Київський ін-т пластичних мистецтв. У 1924 новостворений ін-т об’єднали з Українським архітектурним ін-том (існував з 1918) і на їх базі створили Київський державний художній інститут. Першим ректором ін-ту був І. Врона.

С. Білокінь (Київ).

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)

Фотографія: https://io.ua/37688800