Історія Полтави


Сайт Бориса Тристанова

↵ Повернутись на головну
Підтримка проекту:

Карта ПриватБанку
4149 4390 0512 1235

Історія Полтави

Сайт Бориса Тристанова

Збройні сили Української Держави 1918

Збройні сили Української Держави 1918 – сукупність військових формувань, на які спирався гетьман П.Скоропадський у своїй внутрішній і зовнішній політиці.

Через протидію Німеччини гетьманському урядові (див. Австро–німецьких військ контроль над територією України 1918) не вдалося створити регулярну армію, були вироблені лише орг. форми ЗС і підготовлені військ. кадри. 24 лип. 1918 Рада міністрів Української Держави схвалила закон про заг. військ. обов’язок і затвердила план реорганізації армії. Термін дійсної служби встановлювався: у піхоті – 2 роки, в кінноті й артилерії – 3 роки, у флоті – 4 роки. Заг. чисельність армії в мирний час мала становити 310 тис. осіб. Перший набір новобранців планувався на листоп. 1918, але за наполяганням нім. командування був перенесений на берез. 1919.

З.с.У.Д. складалися з різних частин, які виникали поза заг. планом творення укр. армії. Від попередньої влади в складі укр. армії залишилися Окрема Запоріз. д–зія, Запоріз. (Могилів–Подільський) та Чорномор. (Бердичів) коші. В лип.–жовт. в Києві сформовано Сердюцьку д–зію (командир – ген. В.Клименко, 5 тис. осіб). У серп. гетьман. урядові передана Сіра дивізія, утворена в Австро–Угорщині з військовополонених українців, вояків колиш. рос. армії (командири – підполк. І.Перлик, згодом – генерали В.Сокира–Яхонтов і П.Василіїв–Чечель, 3,5 тис. осіб). У серп. в Білій Церкві формується Окремий загін Січових стрільців (командир – полк. Є.Коновалець, 900 осіб). У жовт. 1918 з рос. офіцерів почалося укомплектування «Особливого корпусу», в листоп. у великих містах – рос. добровольчих офіцерських дружин, що також мали увійти до складу укр. армії.

На момент протигетьманського повстання 1918 до З.с.У.Д. входили: Окрема Запоріз. д–зія на Харківщині, 1–ша Козац. стрілец. (Сіра) д–зія на Чернігівщині, Запоріз. кіш у м–ку Козятин і Чорномор. кіш у Бердичеві, Сердюцька д–зія в Києві, Окремий загін Січових стрільців у Білій Церкві, старшинські та підстаршинські кадри 8–ми армійських корпусів і 4–х кавалерійс. д–зій, охоронні сотні, добровольчі офіцерські загони. Заг. чисельність військ. формувань становила бл. 65 тис. осіб.

Літ.: Стефанів З. Українські збройні сили в 1917–1921 рр.: Воєнно–історичний нарис, ч. 1. Коломия, 1935; Історія українського війська. Від княжих часів до 20–х років XX ст. Львів, 1992; Удовиченко О.І. Україна у війні за державність: Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил. 1917–1921. К., 1995.

А.О. Буравченков.

e-Енциклопедія історії України